Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обичай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обичай
Берлін: Українське слово, 1924

Обича́й, ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Мет. 30. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ном. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу. Чуб.