Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обкладатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкладатися
Берлін: Українське слово, 1924

Обклада́тися, да́юся, єшся, сов. в. обікла́стися, обкладу́ся, де́шся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. I. 60.