Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обкутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обку́тувати, тую, єш, сов. в. обкутати, таю, єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть. Рудч. Ск. I. 193.