Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оборонець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оборонець
Берлін: Українське слово, 1924

Оборо́нець, нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Нп.