Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обрида

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обрида
Берлін: Українське слово, 1924

Обри́да, ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриду. Полт.