Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обриштовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обриштовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обришто́вувати, вую, єш, сов. в. обриштува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ. 2) — гарма́тами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував. К. ПС. 101.