Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обрубина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обрубина
Берлін: Українське слово, 1924

Обру́бина, ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. Шух. I. 91. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ. Лебед. у. (Залюб). Мик. 481.