Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обрідити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обрідити
Берлін: Українське слово, 1924

Обріди́ти, джу, диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.