Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обсвічувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсвічувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обсві́чувати, чую, єш, сов. в. обсвіти́ти, чу́, тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.