Словарь української мови (1924)/обстригати
| ◀ обстрелювати | Словарь української мови О обстригати |
обстригатися ▶ |
|
Обстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. обстри́гти, жу́, же́ш, гл. Остригать, остричь. До прийому лиш привезли, зараз головку обстригли. Чуб. V. 997.