Словарь української мови (1924)/обужати

by Борис Грінченко

◀ обудити

Словарь української мови Борис Грінченко О обужати

обужатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обужа́ти, жа́ю, єш, сов. в. обуди́ти, джу́, диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. I. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. I. 84.