Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обчепирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обчепирити
Берлін: Українське слово, 1924

Обчепи́рити, рю, риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. I. 136.