Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обчухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обчухати
Берлін: Українське слово, 1924

Обчу́хати, хаю, єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.