Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обчіркувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обчіркувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обчі́ркувати, кую, єш, сов. в. обчерка́ти, каю, єш и обчеркну́ти, ну́, неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Ном. № 13369. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш. Грин. I. 67.