Словарь української мови (1924)/обшарпати

by Борис Грінченко

◀ обшарпанець

Словарь української мови Борис Грінченко О обшарпати

обшарпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обша́рпати, паю, єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. I. 133. Прогуля… усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. I. 204.