Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіз

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ обіждати Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіз 		обізватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Обі́з, обо́зу, м. = Обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обіз&oldid=478245