Словарь української мови (1924)/обіздріти

by Борис Грінченко

◀ обізватися

Словарь української мови Борис Грінченко О обіздріти

обіздрітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обіздрі́ти, дрю́, ри́ш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) По́ки со́нце обіздрі́є. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.