Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обік

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обік
Берлін: Українське слово, 1924

О́бік, нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Виступає. Обік його жіночка небога. Шевч. II. 21.