Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіссатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіссатися
Берлін: Українське слово, 1924

Обісса́тися, ссу́ся, ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.