Словарь української мови (1924)/обітріти

by Борис Грінченко

◀ обітниця

Словарь української мови Борис Грінченко О обітріти

обітря ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обітрі́ти, рі́ю, єш, гл. = Обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. I. 341.