Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіцянка

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ обіходитися Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіцянка 		обіцяти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Обіця́нка, ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обіцянка&oldid=478296