Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/овес

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
овес
Берлін: Українське слово, 1924

Ове́с, вівса́, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. Ши́ти на ове́с. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. Овесе́ць, овесо́к.