Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огнище

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огнище
Берлін: Українське слово, 1924

О́гнище, ща, с. 1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. ЗОЮР. II. 286. В о́гнище вки́нутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане. Харьк. г. 2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава. Волч. у.