Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огрядний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огрядний
Берлін: Українське слово, 1924

Огрядни́й, а́, е́. Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. I. Ум. Огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка вже доросла й огрядненька собі. МВ. I.