Словарь української мови (1924)/огулом
| ◀ огулитися | Словарь української мови О огулом |
огуритися ▶ |
|
Огу́лом, нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
| ◀ огулитися | Словарь української мови Борис Грінченко О огулом |
огуритися ▶ |
|
Словарь української мови — О
огулом
Борис Грінченко
1924
Огу́лом, нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.