Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/озивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озивати
Берлін: Українське слово, 1924

Озива́ти, ва́ю, єш, сов. в. озва́ти, зву́, ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.