Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/озлість

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озлість
Берлін: Українське слово, 1924

О́злість, лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.