Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/омиляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
омиляти
Берлін: Українське слово, 1924

Омиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. омили́ти, лю́, лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. I. 88.