Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опадати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опадати
Берлін: Українське слово, 1924

Опада́ти, да́ю, єш, сов. в. опа́сти, опаду́, де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опали санки. Левиц. I. 230.