Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ополювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
ополювати
Берлін: Українське слово, 1924

Опо́лювати, люю, єш, сов. в. ополо́ти, лю́, леш, гл. = Обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.