Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опікати
Берлін: Українське слово, 1924

Опіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. опекти́, чу́, че́ш, гл. 1) = Обпікати. 2) Только несов. в. Опекать.