Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опір
Берлін: Українське слово, 1924

О́пір, опо́ру, м. Сопротивленіе.

О́пір, нар. Сопротивляясь. Йде о́пір. Сопротивляется, упрямится. Ном. ст. 269. Опір ста́ти. Оказать сопротивленіе. Ви проти нас обидва опір стали. К. ПС. 8.