Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осередок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осередок
Берлін: Українське слово, 1924

Осере́док, дка, м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. См. Середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у.