Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осліпти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осліпти
Берлін: Українське слово, 1924

Ослі́п(ну)ти, ну, неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.