Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осмеркнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осмеркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Осме́ркнути, ну, неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Нп. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.