Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остерегати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остерегати
Берлін: Українське слово, 1924

Остерега́ти, га́ю, єш, сов. в. остерегти́, жу́, же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас? Єв. Мт. III. 7.