Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остогидіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остогидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Остоги́діти, джу, диш, гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Ном. № 6873. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені. Г. Барв. 86.