Словарь української мови (1924)/остуда

by Борис Грінченко

◀ острямок

Словарь української мови Борис Грінченко О остуда

остуджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осту́да, ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. I. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. I. 22.