Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остюкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остюкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Остюкува́тий, а, е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.