Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осягати
Берлін: Українське слово, 1924

Осяга́ти, га́ю, єш, сов. в. осягти́, гну́, неш, гл. 1) Достигать, достигнуть, достичь. 2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. К. Досв. 124. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні. К. ЧР. 197.