Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отемніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отемніти
Берлін: Українське слово, 1924

Оте́мніти, нію, єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.