Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отеса

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отеса
Берлін: Українське слово, 1924

Оте́са, си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.