Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отецький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отецький
Берлін: Українське слово, 1924

Оте́цький, а, е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. I. 173. Оте́цький син, оте́цька дити́на. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Як лучиться отецький син, оддасть мене мати. Мет. 8. 2) Отеческій.