Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Ото́плювати, плюю, єш, сов. в. отопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) — що́. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого́. Доставлять, доставить отопленіе для кого.