Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оточати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оточати
Берлін: Українське слово, 1924

Оточа́ти, ча́ю, єш, ото́чувати, чую, єш, сов. в. оточи́ти, чу́, чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.