Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отримач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отримач
Берлін: Українське слово, 1924

Отри́мач, ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильця́та, за́сув, клине́ць. Шух. I. 249.