Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отяжіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отяжіти
Берлін: Українське слово, 1924

Отяжі́ти, жі́ю, єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. I. 48.