Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паненя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паненя
Берлін: Українське слово, 1924

Паненя́, ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! МВ. I. 37. А узяв я паненя, та й не рівня моя. Грин. III. 685. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ном. № 1238. Ум. Паненя́тко.