Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паскуда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паскуда
Берлін: Українське слово, 1924

Паску́да, ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда. Шевч. 136.