Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пасічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пасічити
Берлін: Українське слово, 1924

Па́січити, чу, чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ. Угор.